Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення судової практики по справах про дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП України за 2023 рік.
м. Ямпіль 20 березня 2024 року
На виконання п.п. 2.2. Розділу 2 Плану роботи Ямпільського районного суду Вінницької області на перше півріччя 2024 року, мною суддею Швецем Р.В. проведено узагальнення судової практики по справах про дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП України за 2023 рік.
Вивчення та аналіз судової практики розгляду справ зазначеної категорії проведені з метою усунення та недопущення в подальшому помилок при розгляді справ судом та здійснення ним відповідного реагування на порушення, що допускаються іншими органами.
Відповідно до статті 173 КУпАП до дрібного хуліганства відносять нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Іншими словами, дрібним хуліганством визнаються дії, що не мають ознак кримінально караного хуліганства.
Нецензурна лайка в громадських місцях;
Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. У правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.
Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність.
Образливе чіпляння до громадян;
Чіпляння - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.
Інші подібні дії:
насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком;
безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону;
співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей;
вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів;
ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час;
публічне справляння природних потреб у не відведених для цього місцях;
поява у громадському місці в оголеному вигляді;
самовільне без потреби зупинення комунального транспорту;
нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту;
неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків;
грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них;
знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-не-будь майна у незначних розмірах;
зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів;
умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Об’єкт:
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.
Суб’єкт:
Суб'єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є фізична осудна особа, що на момент скоєння правопорушення досягла 16-річного віку.
За вчинення дрібного хуліганства особи віком від 16 до 18 років підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, що передбачено статті 13 КУпАП, з урахуванням заходів впливу, які можуть застосовуватися до неповнолітнього (ст. 241 КУпАП).
Об’єктивна сторона:
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Хуліганські дії завжди мають активний характер і не можуть виявлятися у формі бездіяльності.
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. Зокрема під'їзди, підземні переходи, стадіони. Перелік не є вичерпним.
Суб’єктивна сторона:
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього.
Суб'єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Елементом суб’єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Відповідальність за вчинення дрібного хуліганства:
Карається:
накладенням штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
громадськими роботами на строк від сорока до шістдесяти годин;
виправними роботами на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку;
адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Під час узагальнення було використано дані статистичної звітності за 2023 рік.
За 2023 рік в провадженні Ямпільського районного суду вінницької області перебувало 119 справ про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173 КУпАП, у тому числі 117 надійшли у звітному періоді.
17 справ – повернуто в тому числі для належного оформлення.
95 справи розглянуто, з яких 7 справ залишені нерозглянуті на кінець звітного періоду.
У 66 справах накладено адміністративне стягнення.
У 1 справі застосовано заходи впливу, передбачені ст.24-1КУпАП.
28 справ розглянуто в тому числі – у 4 справах осіб звільнено від адміністративної відповідальності; відносно 7 осіб справи закрито у зв’язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення; у 16 справах – провадження закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
На 64 осіб накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, загальна сума – 4352 грн.
У 2 справах на осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності накладено адміністративне стягнення у виді арешту.
Добровільно сплачено штрафу на суму 2584 грн.
У 2023 році усього 66 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, з них: 9 жінок; 3 робітники; 10 пенсіонерів; 51 осіб працездатних, які не працювали і не навчалися; 2 особи мали інші заняття.
6 справ розглянуто у порядку виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно статистичних звітів суду щодо стану здійснення судочинства за 2022 рік до Ямпільського районного суду Вінницької області надійшло 151 справа про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173 КУпАП, у тому числі 137 надійшли у звітному періоді.
15 справ – повернуто в тому числі для належного оформлення.
134 справи розглянуто, з яких 2 справи залишені нерозглянуті у звітному періоді.
У 71 справі накладено адміністративне стягнення.
У 1 справі застосовано заходи впливу, передбачені ст.24-1КУпАП.
62 справи розглянуто в тому числі – по 8 справах осіб звільнено від адміністративної відповідальності; відносно 27 осіб справи закрито у зв’язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення; у 27 справах – провадження закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
На 69 осіб накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, загальна сума – 4658 грн.
У 2 справах на осіб, які притягувалися до адміністративної відповідальності накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт.
Добровільно сплачено штрафу на суму 2363 грн.
У 2022 році усього 71 особу притягнуто до адміністративної відповідальності, з них: 20 жінок; 4 робітники; 4 пенсіонери; 59 осіб працездатних, які не працювали і не навчалися; 4 особи мали інші заняття.
4 справи розглянуто у порядку виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення.
Щодо якості складених протоколів.
Необхідно зазначити, що особи, які складають протоколи про адміністративні правопорушення, часто відносяться до оформлення справ поверхово і формально. Документи, згідно яких правопорушники притягуються до адміністративної відповідальності, не завжди містять належні реквізити, є випадки, що протоколи складаються неграмотно, не повно. Таким чином порушуються вимоги ст. 256 КУпАП, яка конкретно вказує, який зміст повинен мати протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення крім місця, часу вчинення і суті останнього слід зазначати точно і правильно нормативний акт, яким передбачено відповідальність за нього, наводити пояснення правопорушника, інші відомості, які необхідні для своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Слід звернути увагу на те, що в зв'язку з тим, що органи, уповноважені на складання протоколів, складають протоколи низької якості, із значними недоліками, це змушує суди відповідно реагувати на них, повертаючи амін. матеріали на доопрацювання. Така ситуація може затягувати розгляд адміністративних справ, що є вкрай не бажаним.
Доцільною також є пропозиція, щоб при складанні адміністративного протоколу вимагались у правопорушника відомості про його ідентифікаційний код, який співробітники органів поліції зазначали б в протоколі, оскільки відсутність ідентифікаційного коду є в подальшому перешкодою для Державної виконавчої служби у виконанні постанов суду про адміністративне стягнення у вигляді штрафу та інше.
З вивчених справ вбачається, що при накладенні адміністративного стягнення судом завжди враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. При розгляді справ даної категорії судді у відповідності до статей 245, 251, 252, 256, 280 КУпАП повно, всебічно та об'єктивно досліджують всі обставини справи в їх сукупності та виносять законні та обґрунтовані постанови у справах. Так, в постановах судді посилаються не лише на протокол про адміністративне правопорушення, а й на докази, що підтверджують вчинення даного правопорушення особою: власноручно написані пояснення правопорушника та їх усні пояснення в суді. При призначенні адміністративного стягнення враховуються дані про особу правопорушника, його каяття, наявність або відсутність небезпечних наслідків. За зверненням судових рішень до виконання здійснюється постійний контроль. Випадків несвоєчасного звернення до виконання судових рішень не було.
З результатів узагальнення розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 173 КУпАП за 2023 рік вбачається, що Ямпільським районним судом Вінницької області виносяться цілком обґрунтовані постанови у справах даної категорії.
За результатами проведеного узагальнення вважаю за необхідне:
Суддя Роман ШВЕЦЬ
_03_03.png)
