Не так давно ідея запровадити відеоконференцзв’язок у судах України сприймалась як нереальна й невиправдана. Проте із серпня 2012 року, відколи набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку», вже можна говорити про активне застосування ВКЗ. У цій справі навіть виокремилися лідери.


Спонукання до використання

Прийняття згаданого закону привело до змін і в інших законодавчих актах, в яких з’явилися положення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Наприклад, ст.232 нового Кримінального процесуального кодексу передбачається проведення допиту, впізнання в режимі відеоконференції під час досудового розслідування.

Представники суддівської спільноти раніше стверджували, що ВКЗ активно використовують європейські країни, і посилалися на позитивні приклади. Мовляв, це й кошти економить, і час, та й з учасниками процесу легше працювати. Отже, ВКЗ — гарний спосіб значно скоротити судову тяганину, що стає найпоширенішою підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

Як зазначено в одному із звернень РСЗС до голів апеляційних та місцевих судів, найчастіша причина судової тяганини — неявка учасників процесу до зали судового засідання. Тому «проведення слухання в режимі відеоконференції заощаджує час та кошти, які витрачаються на доставку особи до приміщення суду, заощаджує час для проведення допиту свідка, який перебуває в територіально віддаленому місці від місця проведення судового засідання».

РСЗС звернулася до очільників судів із листом про необхідність вжити заходів для забезпечення активного використання при здійсненні правосуддя встановлених систем відеоконференцзв’язку, а до Державної судової адміністрації — провести моніторинг використання ВКЗ вказаними судами.

Результати проведеної роботи виявилися втішними для розробників програми і протилежними очікуванням тих, хто ставився до неї скептично.

Хоча, звичайно, без проблем у застосуванні не обійшлося. Попередньо РСЗС звернулася до апеляційних та місцевих загальних судів із проханням надати необхідну інформацію щодо застосування ними ВКЗ. Як значиться в додатку до рішення ради від 21.11.2013, із цим завданням не впоралися вчасно апеляційні суди Закарпатської та Одеської областей. До того ж визначилися області, в судах яких виникало найбільше проблем із використанням системи ВКЗ. Це Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Луганська, Харківська та Черкаська області, а також м.Севастополь та Автономна Республіка Крим. Натомість у судів Волинської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Тернопільської, Херсонської та Хмельницької областей не виникало жодних проблем із нововведенням, як і в законників м.Києва.

Зрештою моніторинг допоміг не лише визначити лідерів у застосуванні ВКЗ і знайти тих, хто поки що до кінця не розібрався з технічними новаціями, а й виявити основні проблеми їх використання. До таких відносять незадовільну якість відтворення звуку та зображення під час проведення сеансу ВКЗ, низьку швидкість каналу Інтернет, що позначається на якості відтворення звуку й зображення. До того ж «монітори, на які виводяться зображення, і техніка, за допомогою якої відбуваються сеанси відеоконференції, виходять із ладу». При цьому запасної апаратури, як значиться в переліку проблем, немає.

Незважаючи на активне використання ВКЗ одними судами, інші жодного разу ним не скористалися під час досудового розслідування та судового провадження. Таких, за даними за листопад минулого року, — 392 місцевих загальних та апеляційних судів, що становить 57% від усієї кількості храмів Феміди.

Перші в рейтингу

Наразі ВКЗ упроваджено в усіх місцевих і апеляційних судах загальної юрисдикції. Його використання забезпечує дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження. За даними ДСАУ, за 10
місяців 2013 р. місцеві та апеляційні суди загальної юрисдикції провели 3362 засідання в режимі відеоконференції.

Пригадаємо, що спочатку до ВКЗ ставилися з обережністю, як і до зауваг іноземних колег, які наголошували на зручності такого нововведення та ділилися досвідом застосування на практиці. Проте з часом законники оцінили переваги ВКЗ. Так, у серпні 2013 р. у Сихівському районному суді м.Львова відбулося судове провадження в режимі відеоконференцзв’язку, яке потім набуло статусу «міжнародного», бо проходило між Україною та Королівством Іспанія (м.Малага). Таким чином, ВКЗ знадобився під час розгляду резонансної справи стосовно особи, обвинуваченої в скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, проти життя й здоров’я, власності та авторитету органів державної влади та місцевого самоврядування.

У практиці господарських судів — круглий стіл у режимі відеоконференції, який відбувся в листопаді минулого року. У ньому взяли участь Вищий господарський суд, Харківський апеляційний господарський суд, господарські суди Харківської, Полтавської та Сумської областей. Таким чином судді вирішили обговорити питання, які виникають у процесі застосування положень ст.376 Цивільного кодексу.

У результаті зустрічі законники не лише з’ясували незрозумілі питання, а й відзначили зручність проведення обговорень у режимі відеоконференції. Такий формат, на їхню думку, дає можливість оперативно спілкуватися одночасно всім зацікавленим особам щодо найактуальніших питань правозастосування, почути один одного, відразу поставити запитання та отримати відповіді, висловити свою позицію.

За результатами проведеного ДСАУ моніторингу, в рейтингу популярності судів, які використовують системи ВКЗ, у листопаді лідирували апеляційні суди Херсонської та Кіровоградської областей, дещо нижчі показники в установах м.Києва та Апеляційному суді Запорізької області.

У грудні Кіровоградщина, певно, вирішила залишити за собою почесне місце у списку найкращих і продовжила активно використовувати ВКЗ. Про це свідчать 412 справ, розглянутих районними та міськрайонними судами області в режимі відеоконференції на початку зими.

Як зазначено на веб-порталі Апеляційного суду Кіровоградської області, найактивніше використовував засоби зв’язку при розгляді справ Ленінський районний суд м.Кіровограда, який за грудень провів за допомогою ВКЗ 167 судових засідань.

В Апеляційному суді Кіровоградської області, на рахунку якого за цей же період 65 відеоконференцій, переконані, що «віртуальний суд і відеоконференції — життєздатні й ефективні». Таку позицію працівники установи підтверджують власним прикладом роботи: «У судах Кіровоградської області всі встановлені системи забезпечують належну якість зображення та звуку під час дистанційного провадження».

Продовжує так само активно працювати і Апеляційний суд Херсонської області, де відразу після свят — 8 січня — судова палата з розгляду кримінальних справ уже розглянула справу в режимі відеоконференції.

Нагадаємо, на останньому засіданні минулого року РСЗС пообіцяла контролювати питання використання ВКЗ і продовжувати вивчати стан його застосування судами. Певно, формуватиметься новий рейтинг, тож у кожного суду є можливість позмагатися за першість.

http://zib.com.ua